Трамваї з «Південмашу» — занадто добре для Дніпра?

Трамваї з «Південмашу» — занадто добре для Дніпра?

    Влітку 2018 року дніпряни мали можливість побачити на міських вулицях трамвай незвичайного для міста вигляду. Дві секції, сучасний зовнішній вигляд — трамвай дніпровського виробника «Татра-Юг» на фоні решти звичних старих вагонів виглядав просто-таки прибульцем з майбутнього.Трамвай К1Е6 під час випробувань
    Як швидко з’ясувалося, радіти тут можна було хіба тому факту, що працівники в Дніпрі отримали замовлення, роботу і гроші. Сам же зроблений в цехах «Південмашу», які ще в 90-і орендувала «Татра-Юг» трамвай, як і ще 14 однотипних з ним, призначалися не для свого рідного міста, а для єгипетської Олександрії.
    На початку 2020 року «Татра-Юг» завершила перший етап постачання туди трамваїв адаптованої до субтропічного клімату та «європейського» вузького габариту в 2200 мілліметрів моделі К1Е6. 15 вагонів встигли здобути позитивну репутацію у пасажирів, водіїв та керівництва місцевого транспортного підприємства. Хвалять їх єгиптяни, переважно, за комфорт та сучасне обладнання.
Трамвай Т1Е6 в Олександрії
    На початку серпня цього року стало відомо, що після успіху в Єгипті «Татра-Юг» перемогла в конкурсі на постачання 17 вагонів до румунського міста Крайова. Кожен з них має обійтися замовнику в 1.7 мільйона євро. Як бачимо, Україна та дніпровські виробники можуть конкурувати на світових ринках не лише з радянським спадком — сировиною та зброєю, а і з високотехнологічною цивільною продукцією.
    Трамваї К1Е6 та К1М6 є розвитком давно засвоєної в Дніпрі моделі К1 — місцевого «нащадка» чеської «Татри» T6B5. Саме з цієї моделі в 90-і ті роки починало спільне українсько-чеське підприємство, яке розмістилося в цехах «Південмашу» . Пізніше на цій основі було створено лінійку модифікацій К1, а вже наприкінці 2010-х років — сучасні низкопольні трамваї.
    Один з таких — на 70% низкопольна машина з трьох секцій — потрапив 2019 року до Києва. Закупівля супроводжувалася скандалами через вперте бажання міської влади Києва придбати дорожчі трамваї від польського виробника PESA. Але один дніпровський трамвай, який обійшовся Києву в 43 мільйони гривень, все ж потрапив на столичні лінії.

Всередині вагону К1М6 у Києві

    Як описував свої враження від поїздки в трамваї з Дніпра один з учасників Facebook-спільноти «Транспорт Києва» :

“В салоне куча поручней, особенно в нижней части. Сидения удобные. Особенно интересны 2 «козырных» сидения в задней части салона, разделённые тумбой для оборудования. На самой тумбе я нашёл 2 двойных разъёма USB. Сам разъём подсвечивается зелёным цветом и реально работает. Форточки у трамвая откидные. С учётом наличия кондиционера, это нормально. Стыки и неровности ощущаются, но проходятся комфортнее, чем на старых татрах. На неровных рельсах трамвай вводит в болтанку, но компенсаторы раскачки довольно быстро её успокаивают.
Водитель и кондуктор отзываются очень хорошо о трамвае. Минусов пока не обнаружили. Если принять к сведению, что это глубокая модернизация К1М-серии с максимальной унификацией для уменьшения издержек, то трамвай получился на твёрдую четвёрку”.

   Трамваї попередніх моделей, К1 та К1М,    вже багато років працюють у 8 українських містах — Одесі, Києві, Кривому Розі, Кам’янському, Маріуполі, Миколаєві, Запоріжжі та Конотопі. Ще два міста — Донецьк та Луганськ — 2014 року лишилися в окупації. До Дніпра ж «Татра-Юг» машин власної розробки поки що не постачала.
    А от «Татри» моделі Т6Б5, чеської конструкції, але вже дніпровського виготовлення, закуплені у «Татри-Юг» ще в другій половині 90-х, добре зарекомендували себе протягом 20 років експлуатації. І саме вони є найбільш новими трамваями в Дніпрі!
    Ажде з початку 2000-х місцева влада «відвернулася від сучасності і віддала данину традиції» . Замість нових трамваїв почали закупати в східних німецьких містах вживані «Татри» чеського виробництва. Почали за міського голови Івана Куліченка. За тодшніх міських бюджетів та майже на 20 років меншій зношеності «євроблях» це був виправданий крок. Підлеглі нинішнього мера Філатова люблять розповідати, що проти «часів Куліченка» місто сильно змінилося, але точно так же купляють старі трамваї замість нових. Але ж з того часу і бюджет міста отримав «децентралізаційні» наджодженя і незрівнянно збільшився, і вживані трамваї з німецьких вулиць зносилися.
    Технічно вони мало відрізняються від звичних «Татр» Т3, що досі складають основу трамвайного парку в місті. Привезені в Дніпро вагони виготовлялися з 1974 (найстарші трамваї з Дрездена) по 1989 (трамваї з Берліна) роки в Чехословаччині для міст НДР. Вже нема ані держави, в якій їх зробили — вона 1992 року розділилася на Чехію та Словаччину. Нема держави для якої їх зробили – вона 1990 року об’єдналася з ФРН. А трамвайні вагони досі «живі» і вважаються в Дніпрі за оновлення парку!
    Попри дешевизну цих ветеранів з 30-річним досвідом служби — представники міської влади називали вартість їх у 40 000 євро за кожен — такі закупівлі обходяться місту досить дорого. Як знає чи не кожен водій, ремонт авто, купленого «з Європи» за ціною металевого брухту, може обійтися дорожче за саме авто. З трамваями справа схожа. КП «Дніпровський електротранспорт» рік за роком витрачає десятки мільйонів на матеріали для капітальних ремонтів рухомого складу. З кожним роком обсяги необхідних ремонтів збільшуються. Старі трамваї зношуються. Нових немає.

УП "Дніпровський електротранспорт" купує матеріали для ремонту

  От і виходить, що найбільш новий трамвай у Львові випущений 2016 року, у Харкові - 2017-го, у Києві - 2019-го, в Одесі - 2020-го, а в Дніпрі - 2001-го! Скорор будемо святкувати ювілей - 20 років без нових трамваїв. Якщо, звісно, не зміниться влада в місті.

   Адже нинішній стан справ є наслідком принципової позицією міського керівництва. Як висловився з цього приводу 2019 року заступник міського голови Михайло Лисенко, «учитывая нынешнее состояние трамвайных путей, приобрести сейчас новый трамвай – это идиотия, граничащая с маразмом».
    Лишається кілька питань. Чому ж на далеко не ідеальних київських коліях  нові трамваї працюють та добре себе показують? Чому вони добре себе показують на випробуваннях в Дніпрі і «состояние путей» не заважає? Чому, зрештою, «состояние трамвайных путей» в Дніпрі таке сумне і досі, через 5 років перебування Лисенка на посаді голови Департаменту благоустрою та інфраструктури?
    Нема грошей? Та ні. Гроші в Дніпрі є. Дніпро може дозволити собі сквери за 450 мільйонів гривень чи понад 700 мільйонів за три роки на пиляння дерев та корчування пеньків. Справа не у нестачі грошей. А в тому, на що їх доцільно витрачати. Справа в пріоритетах. Геть зовсім не схоже, щоб пріоритети дніпровської влади включали підтримку місцевого виробника та комфорт людей, що пересуваються громадським транспортом.